Які бази даних використовували? Яка різниця між SQL і NoSQL?

Повне пояснення

Що це і навіщо

• SQL (Structured Query Language) – мова для роботи з реляційними базами даних: PostgreSQL, MySQL, SQLite. Використовується там, де потрібна консистентність, складні транзакції і зв’язки між таблицями.
• NoSQL – категорія нереляційних сховищ: документо‑орієнтовані (MongoDB), графові (Neo4j), ключ–значення (Redis) і колонки (Cassandra). Підходить для великих обсягів даних, швидкого горизонтального масштабування і гнучких схем.

Ключові принципи/терміни

• ACID – Atomicity, Consistency, Isolation, Durability (SQL).
• BASE – Basically Available, Soft state, Eventual consistency (NoSQL).
• Schema‑less – відсутність фіксованої схеми в NoSQL.
• Joins – можливість об’єднання таблиць у SQL; в NoSQL часто замінюються денормалізацією або агрегаційними фреймворками.

Як це працює

• У SQL запити компілюються в план виконання, оптимізатор вибирає найшвидший шлях (index scans, hash joins).
• У NoSQL дані зберігаються у форматах JSON/ BSON, індекси створюються по полям; запити виконуються без транзакційного логування.

Практика й реалізація

• PostgreSQL: CREATE TABLE users(id SERIAL PRIMARY KEY, name TEXT);
• MongoDB: db.users.insertOne({name: "Alice"});

Тестування

• Для SQL можна використовувати jest з pg-mem або sqlite3.
• Для MongoDB – jest з mongodb-memory-server.

Оптимізація запитів

• SQL: індекси, EXPLAIN, кешування результатів.
• NoSQL: денормалізація, використання sharding і replication.

Безпека

• SQL: параметризовані запити, роль‑базований контроль доступу.
• NoSQL: валідація схеми (MongoDB Schema Validation), обмеження прав користувачів.

Особливості в контексті ORM

• Prisma, TypeORM – працюють переважно з SQL; для NoSQL потрібні специфічні драйвери (Mongoose, Sequelize‑Mongo).